Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/2579/20

Номер провадження 2/237/963/20

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.20 року м. Курахове

Мар'їнського району Донецької області

Мар’їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сметаняка О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Племешевої Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мар’їнського районного суду Донецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» в інтересах Відокремленого підрозділу «Курахівська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Зашивайло Ірини Вікторівни про стягнення боргу за спожиті житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Курахівська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» звернулось до суду із позовом до відповідача Зашивайло І.В., в якому із урахуванням уточнень просило стягнути заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з серпня 2015 року по грудень 2020 року в розмірі 16758,78 грн., з централізованого постачання гарячої води за період з серпня 2015 року по грудень 2020 року в розмірі 4506,78 грн., з централізованого постачання холодної води в розмірі 597,07 грн., штрафні санкції 3% річних в розмірі 3498,61 грн. та витрати з оплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго» відповідно до рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар’їнського району Донецької області № 187 від 14.08.2013 року визначена виробником та виконавцем комунальних послуг з централізованого опалення, гарячого та питного водопостачання, у зв’язку із чим надає вказані послуги на умовах, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, що регулюють відносини між виконавцем послуг ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго» та споживачами.

Відповідач Зашивайло І.В. є власником квартири № 124 по вулиці Пушкіна, 21 в місті Курахове Мар’їнського району Донецької області, якій позивач надав комунальні послуги за вказаною адресою у вигляді централізованого опалення, централізованого постачання гарячої та холодної води, у зв’язку із чим належним чином виконав свої зобов’язання за період з серпня 2015 року по грудень 2020 року. В свою чергу, Зашивайло І.В. обов’язки щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг не виконує, в результаті чого утворилася вищезазначена заборгованість (а.с. 66-72).

У вересні 2018 року за заявою позивача про видачу судового наказу про стягнення із Зашивайло І.В. заборгованості за надані комунальні послуги, судом був виданий судовий наказ та стягнута заборгованість. Проте, у березні 2020 року зазначений судовий наказ був скасований ухвалою суду за заявою відповідача у зв`язку зі спливом строку, який перевищує позовну давність.

У зв’язку із тим, що відповідач добровільно вказану заборгованість не сплачує, позивач просить суд стягнути вищезазначену заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги та судові витрати (а.с. 2-8, 37-43, 66-72).

Ухвалою Мар’їнського районного суду Донецької області від 23.07.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача про час та місце судового розгляду повідомлена в установленому законом порядку, до судового засідання не прибула, надіслала до суду заяву, в якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с. 92, 93).

При розгляді справи 04.09.2020 року представник позивача Уварова О.В. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі (а.с. 34-35).

Відповідач Зашивайло І.В. про час та місце судового розгляду неодноразово повідомлена в установленому законом порядку, до судового засідання не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила, судові повістки, які надсилалися відповідачу, повернулися до суду, зокрема, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", а відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (а.с. 22, 36, 56, 60, 62, 64, 84, 85).

При розгляді справи 04.09.2020 року відповідач Зашивайло І.В. позовні вимоги позивача не визнала із посиланням, зокрема, на відзив, просила відмовити у їх задоволенні. Пояснила, що в квартирі № 124 в буд. 21 по вул. Пушкіна в місті Курахове вона зареєстрована з 2011 року, але не проживає, у зв’язку із чим не оплачує комунальні послуги. Зауважила, що позивач не має відповідних угод укладених із нею щодо сплати комунальних послуг. При ухваленні рішення просила застосувати позовну давність тривалістю у три роки (а.с. 22-24, 34-35).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Із особового рахунку № 118920, довідки Курахівської міської ради від 22.07.2020 року, копії паспорту, відзиву на позов, встановлено, що Зашивайло І.В. на праві власності належить квартира № 124 по вулиці Пушкіна, 21 в місті Курахове Мар’їнського району Донецької області, в якій вона проживає з 13.07.2011 року. До складу її сім’ї належать: чоловік Зашивайло О.С., доньки Комарова П.О. та Зашивайло О.О. (а.с. 10, 17, 21, 23, 25-27, 44).

Рішенням виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар`їнського району Донецької області «Про визнання виробником та виконавцем комунальних послуг з централізованого опалення, гарячого та питного водопостачання» від 14.08.2013 року за № 187 виробником та виконавцем комунальних послуг з централізованого опалення, гарячого та питного водопостачання визначено Відокремлений підрозділ «Курахівсвька теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (а.с. 12).

Відповідач Зашивайло І.В. не сплачує кошти за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість: за надані послуги з централізованого опалення за період з серпня 2015 року по грудень 2020 року в розмірі 26752,73 грн.; за надані послуги з централізованого постачання гарячої води за період з серпня 2015 року по грудень 2020 року в розмірі 6472,71 грн.; за надані послугиз централізованого постачання холодної води у розмірі 944,32 грн. (а.с. 87-91).

Ухвалою Мар’їнського районного суду Донецької області від 19.03.2020 року скасовано судовий наказ, виданий 14.08.2018 року Мар’їнським районним судом Донецької області про стягнення з Зашивайло І.В. заборгованості за спожиті комунальні послуги за період з лютого 2012 року по квітень 2018 року в розмірі 25971,15 грн. (а.с. 9, 11, 74).

Положеннями ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 264 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем склались фактичні договірні відносини за відсутності письмового договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг, але відповідач заперечує наявність таких відносин, посилаючись на відсутність відповідних угод, які б встановлювали відповідний розмір тарифів з оплати житлово-комунальних послуг (а.с. 23).

За змістом положень ч. 1 ст. 19, пунктами 1, 5 ч. 3 ст. 20, пункту 5 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 25.04.2004 № 1875-IV (редакція на час виникнення правовідносин) встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. В свою чергу виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Наведені норми узгоджуються із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 12, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII (редакція на час звернення до суду із позовом), відповідно до яких надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Споживач зобов’язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. В свою чергу виконавець зобов’язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов’язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором та не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII).

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року (редакція періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість) розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Приписами ч. 1 ст. 509 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Положеннями ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16.12.2015 року по справі № 6-2023цс15).

Таким чином, правовідносини, які склались між сторонами, покладають обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг як на споживача, так і на виконавця. Зобов’язання, що виникли між позивачем та відповідачем, є грошовим, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якщо вони ними фактично користувались, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України). Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, а у разі прострочення виконанням ним грошового зобов’язання, за вимогою позивача боржник зобов'язаний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач Зашивайло І.В. не надала належних і допустимих доказів того, що у квартирі відсутнє централізоване опалення, гаряче та холодне водопостачання. Не надала доказів, того, що рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради, яким позивача визнано виконавцем вищезазначених послуг, а також тарифи на водопостачання скасовані у встановленому законом порядку.

Відповідно, заперечення відповідача Зашивайло І.В. щодо відсутності відповідних угод, які б встановлювали відповідний розмір тарифів з оплати житлово-комунальних послуг, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Встановлено, що відповідач, отримуючи надані послуги, своєчасно їх не оплачувала, у зв`язку з чим позивач, в межах заявлених позовних вимог просить стягнути заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з серпня 2015 року по грудень 2020 року в розмірі 16758,78 грн., з централізованого постачання гарячої води за період з серпня 2015 року по грудень 2020 року в розмірі 4506,78 грн., з централізованого постачання холодної води в розмірі 597,07 грн., штрафні санкції 3% річних в розмірі 3498,61 грн. та витрати з оплати судового збору (а.с. 66-72). В той же час відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування позовної давності.

За таких обставин, суд має перевірити, за який період можливе стягнення заборгованості, яка виникла у відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що до суду із вказаним позовом ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго» звернулось 16.07.2020 року (а.с. 1) та з урахуванням уточнень (а.с. 66-72) заявило вимогу про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, а також трьох процентів річних, вважаючи, що позовна давність стосовно оплати заявлених до стягнення боргів з оплати комунальних послуг, які відповідач не вносила з серпня 2015 року, перервалася видачею судового наказу, який в подальшому було скасовано.

В той же час, за розрахунком, проведеним позивачем, за відповідачем рахується заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з серпня 2015 року по грудень 2020 року в розмірі 26752,73 грн. (а.с. 86-91).

За розрахунком з централізованого постачання гарячої води, проведеного позивачем, за відповідачем рахується заборгованість за вказані послуги лише за період, обумовлений квітнем 2017 року в розмірі 6472,71 грн. (покази лічильника - 183 куб. м х 35,37 грн. - тариф) (а.с. 88-89).

За розрахунком з централізованого постачання холодної води, проведеного позивачем, за відповідачем рахується заборгованість за вказані послуги лише за період, обумовлений квітнем 2017 року в розмірі 944,32 грн. (покази лічильника - 227 куб. м х 4.16 грн. – тариф) (а.с. 90)

За розрахунком 3% річних у розмірі 3498,61 грн. нараховані позивачем на загальну суму боргу 21862,63 грн. (а.с. 91).

Іншого розрахунку заборгованості позивачем не надано.

Проте, як вже зазначалось вище з урахуванням уточнених позовних вимог, реалізуючи свої права, визначені ст. 13 ЦПК України, позивач просив стягнути на його користь заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з серпня 2015 року по грудень 2020 року в розмірі 16758,78 грн., з централізованого постачання гарячої води за період з серпня 2015 року по грудень 2020 року в розмірі 4506,78 грн., з централізованого постачання холодної води в розмірі 597,07 грн., штрафні санкції 3% річних в розмірі 3498,61 грн. та витрати з оплати судового збору (а.с. 66-72).

Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Враховуючи, що заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу (а.с. 73).

Частинами першою, п`ятою ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Разом із цим, подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною. На підставі положень ч. 2 ст. 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі. Зазначений висновок відповідає правовій позиції викладеній у п. 38, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі №712/8916/17 та в силу п. 4 ч. 1 ст. 264 ЦПК України враховується судом при ухваленні рішення.

Доводи позивача про переривання перебігу позовної давності у зв’язку видачею судового наказу та посилання у зв’язку із цим на Постанову Верховного Суду України по справі № 6-931цс15 про те, що подання кредитором (зокрема виконавцем послуг) в порядку, передбаченому ЦПК України, заяви про видачу судового наказу перериває перебіг позовної давності є безпідставними, так як вже зазначалось вище, перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу за спожиті послуги. Від висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 13.01.2016 року у справі № 6-931цс15, Велика Палата Верховного Суду відступила, про що зазначила у пункті 39 мотивувальної частини постанови від 07.07.2020 року по справі № 712/8916/17.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожиті відповідачем житлово-комунальні послуги, зокрема, з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої та холодної води, а також 3% річних, за період з серпня 2015 року по 16.07.2017 року, задоволенню не підлягають.

Відповідно, заперечення відповідача Зашивайло І.В. є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу. Позовні ж вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за надані житлового-комунальні послуги, з урахуванням строку позовної давності, заявленої відповідачем, належить задовольнити частково.

Таким чином, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за період з 16.07.2017 року по 01.12.2020 року становить 15626,36 гривень.

Відповідно, з урахуванням строку позовної давності, за наявним у матеріалах справи розрахунком, розмір 3% річних розраховується за формулою: 3% річних від суми боргу за місячним платежем = сума боргу за один щомісячний платіж х 3/100/ кількість днів у році, коли мало місце прострочення х кількість днів прострочення цього щомісячного платежу у відповідному році, що складає: за жовтень 2017 року – 26,41 грн., за листопад 2017 року – 27,97 грн., за грудень 2017 – 71,10 грн., за січень 2018 року – 99,58 грн., за лютий 2018 року – 93,89 грн., за березень 2018 року – 85,54 грн., за квітень 2018 року – 5,87 грн., за жовтень 2018 року – 12,53 грн., за листопад 2018 року – 59,93 грн., за грудень 2018 року – 63,25 грн., за січень 2019 року – 65,38 грн., за лютий 2019 року – 55,10 грн., за березень 2019 року – 38,50 грн., квітень 2019 року – 3,78 грн., за жовтень 2019 року – 7,83 грн., за листопад 2019 року – 23,28 грн., за грудень 2019 року – 24,99 грн., за січень 2020 року – 25,71 грн., за лютий 2020 року – 22,92 грн., за березень 2020 року – 12,73 грн., за квітень 2020 року – 2,14 грн., за жовтень 2020 року – 0,32 грн., за листопад 2020 року – 0,60 грн., а всього 829,36 гривень.

Щодо витрат, пов'язаних з оплатою судового збору, суд зазначає наступне.

Так, позивачем заявлено позов на суму 25361,24 грн. за подання якого сплачено судовий збір в сумі 2102 грн.=1925,80+176,20 грн. (а.с. 1, 45), а задоволено позов на суму 16455,72 грн., тому, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, позивачу належить до компенсації за рахунок відповідача сума судових витрат: 2102 грн. х 16455,72/25361,24 грн. = 1363,88 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 259, 263, 265-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ: - https://reyestr.court.gov.ua/Review/93711877

Рішення суду