flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Рішення суду

                                       Справа 237/1893/20

Номер провадження 2/237/847/20

                                                       

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.20 року                                                        м. Курахове

                                                               Мар'їнського району Донецької області

Мар’їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Сметаняка О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Племешевої Ю.О.,

представника позивача Янакій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Курахове цивільну справу за позовом Янакій Олександра Васильовича до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», Козяра Ігоря Миколайовича про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року позивач Янакій О.В., діючий в особі представника Янакій С.О. звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (надалі ПрАТ «СК «Універсальна»), Козяра І.М. про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить стягнути з ПрАТ «СК «Універсальна» матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення ДТП у розмірі 43344,80 грн., з відповідача Козяра І.М. суму моральної шкоди у розмірі 15000 грн., витрати пов’язані із сплатою судового збору в розмірі 840,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.01.2018 року в селі Новоселидівка Мар’їнського району Донецької області позивач Янакій О.В., керуючи автомобілем ЗАЗ TF 69YO, реєстраційний номер АН9340НХ, не застосував гальмування, внаслідок чого через ковзання по поверхні засніженого дорожнього покриття, вчинив зіткнення з вантажним автомобілем DAF АЕ 75 РЕ, реєстраційний номер АН2189ЕТ, під керуванням водія Зоря С.О., що рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження у вигляді розбитих фар, капоту та обох крил. В цей час, в зазначеному місці, автомобіль Volkswagen LT 35, реєстраційний номер ВК6436АТ, під керуванням водія Козяра І.М. вчинив зіткнення з автомобілем ЗАЗ, внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, зокрема, передньої та задньої частин.

За вказаними обставинами, постановами Мар’їнського районного суду Донецької області позивач Янакій О.В. та відповідач Козяр І.М. були визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Після настання ДТП позивач дізнався про те, що цивільно-правова відповідальність відповідача Козяра І.М. застрахована ПрАТ «СК «Універсальна» та повідомив страхову компанію про настання ДТП за телефоном.

У зв’язку із ухиленням відповідачів, зокрема, ПрАТ «СК «Універсальна» та Козяра І.М., від оформлення страхового випадку, позивач за власні кошти замовив проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням вартості матеріальної шкоди, нанесеної його автомобілю.

Згідно Висновку № 23/18 від 11.02.2018 року, розмір шкоди, завданої позивачу, становить 61865,94 грн.

Поряд із цим, позивач вказує, що саме експертом вирахувано загальну суму збитків від зіткнення автомобілів DAF та ЗАЗ з вини позивача, а також збитки від зіткнення автомобілів ЗАЗ та Volkswagen LT 35 з вини відповідача Козяр І.М.

Позивач зазначає, що вартість ремонтних робіт, фарбування, лакофарбового матеріалу та запасних частин, відновлення первинного стану передніх фар, капоту, правого та лівого крил складає 18521,14 грн. В той же час, вартість робіт пов’язаних із відновленням пошкоджень, заподіяних з вини водія Козяра І.М., складає 43444,80 грн.

Після визначення розміру заподіяної шкоди, він відремонтував свій автомобіль ЗАЗ TF 69YO.

Перетнувши лінію розмежування, 20.12.2018 року він звернувся із заявою про відшкодування збитків до ПрАТ "СК "Універсальна", а 13.11.2019 року отримав відмову у виплаті страхового відшкодування у зв’язку із ненаданням автомобілю для огляду.

Поряд із цим, позивач вказує, на те, що він є пенсіонером, хворіє на цукровий діабет, вимушений перетинати лінію розмежування для отримання пенсії на території України. У зв’язку із пошкодженням його транспортного засобу відповідачем Козяром І.М., переніс душевні хвилювання, був змушений орендувати інший транспорт задля відвідування лікарні, тому завдану моральну шкоду позивач оцінив у 15000 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з ПрАТ «СК «Універсальна» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 43344,80 грн. та з відповідача Козяра І.М. 15000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної ним моральної шкоди (а.с. 1-6).

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 25.05.2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 23.06.2020 року з ПрАТ «СК «Універсальна» витребувано поліс № АК5381064.

Ухвалою Мар’їнського районного суду Донецької області від 22.10.2020 року прийнято відмову представника позивача Янакій С.О. від вимог про відшкодування моральної шкоди заявлених до відповідача Козяра І.М.

Позивач Янакій О.В. про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку, до судового засідання не прибув, правом подання відповіді на відзив не скористався, розгляд справи просив проводити за його відсутності, у разі неявки відповідачів не заперечував щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 6, 72, 82, 93, 126, 137, 140, 149, 157, 168).

При розгляді справи представник позивача Янакій С.О. вимоги Янакія О.В. підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Зокрема, пояснила, що 24.01.2018 року в селі Новоселидівка Мар’їнського району Донецької області на автодорозі, її батько Янакій О.В., керуючи автомобілем ЗАЗ TF 69YO, реєстраційний номер АН9340НХ, по засніженій поверхні         дорожнього покриття не застосував гальмування та вчинив зіткнення з вантажним автомобілем DAF АЕ 75 РЕ, реєстраційний номер АН2189ЕТ, під керуванням водія Зоря С.О., що рухався попереду. Внаслідок ДТП, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження у вигляді розбитих фар, капоту та обох крил. Потім, в зазначеному місці, автомобіль Volkswagen LT 35, реєстраційний номер ВК6436АТ, під керуванням водія Козяра І.М., вчинив зіткнення з автомобілем ЗАЗ, внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження передньої та задньої частин.

В той же день, позивач дізнався про те, що цивільно-правова відповідальність відповідача Козяра І.М. застрахована в ПрАТ «СК «Універсальна» та повідомив страхову компанію про настання ДТП за телефоном, але представник страхової компанії повідомив позивача про те, що для оформлення страхового випадку до страховика повинен звернутись лише відповідач Козяр І.М.

В подальшому постановами Мар’їнського районного суду Донецької області Янакій О.В. та Козяр І.М. були визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У зв’язку із ухиленням відповідачів, зокрема, ПрАТ «СК «Універсальна» та Козяра І.М., від оформлення страхового випадку, позивач у лютому 2018 року за власні кошти замовив проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням вартості матеріальної шкоди, нанесеної його автомобілю, за результатами якого розмір шкоди завданої позивачу становить 61865,94 грн.

На підставі вказаного автотоварознавчого дослідження позивач самостійно вирахував збитки від зіткнення автомобілів ЗАЗ та Volkswagen LT 35 з вини відповідача Козяря І.М. на суму 43344,80 грн. та за власні кошти здійснив ремонт автомобілю ЗАЗ у місті Донецьку Донецької області, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень.

Вважає, що вартість робіт, пов’язаних із відновленням пошкоджень, заподіяних з вини водія Козяра І.М., складає 43444,80 грн. та підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Універсальна» у зв`язку із її ухиленням від виконання страхового зобов’язання.

Представник ПрАТ «СК «Універсальна» про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку, до судового засідання не прибув, надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача, у задоволенні позову просив відмовити (а.с. 39, 78, 89, 91, 115, 124, 129, 136, 150, 156, 170).

У відзиві на позов, зокрема, пояснив, що підставою відмови у відшкодуванні було те, що позивач до моменту огляду автомобілю представником відповідача, в порушення п. 33.3 ст. 33 Закону 1961-IV відремонтував транспортний засіб, не забезпечив страховику можливість оглянути транспортний засіб, що перешкодило представнику страховика встановити як факт ДТП, так і розмір завданої шкоди. Вважає, що звіт, виконаний на замовлення позивача ще до звернення до страховика, виконаний із порушенням вимог Закону «Про обов’язкове державне страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-VI , і до того ж не відповідає вимогам проведення товарознавчої експертизи транспортних засобів так як не містить протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу, містить неточності та помилки у році випуску пошкодженого автомобілю, не містить причинно-наслідкового зв’язку пошкоджень транспортного засобу позивача під час ДТП, зокрема, автомобілю DAF АЕ 75 РЕ, реєстраційний номер АН2189ЕТ та автомобілю ЗАЗ TF 69YO, реєстраційний номер АН9340НХ, що належить позивачу (а.с. 54-60, 89).

Відповідач Козяр І.М. про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку, до судового засідання не прибув (а.с. 81, 95, 114, 123, 134, 152, 158, 169).

У відзиві на позов, зокрема, пояснив, що саме ПрАТ «СК «Універсальна» повинна відповідати за завдану ДТП шкоду в межах страхового відшкодування. Розмір моральної шкоди, заявлений позивачем, вважає таким, що не підтверджений належними доказами (а.с. 74-76).

Свідок Зоря С.О. показав суду, що точної дати та часу не пам’ятає, керуючи автомобілем DAF, рухався в селі Новоселидівка Мар’їнського району Донецької області, в той час дорожнє покриття було слизьке. Зупинився біля повороту і в цей час автомобіль ЗАЗ допустив із ним зіткнення, у наслідок чого отримав незначні косметичні пошкодження. Потім, під час огляду пошкоджень, мікроавтобус Volkswagen вчинив зіткнення із вказаним автомобілем ЗАЗ. В результаті зіткнення автомобіль ЗАЗ отримав пошкодження радіатора та значні пошкодження задньої частини.

Суд, вислухавши пояснення сторони позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії паспорту громадянина України, пенсійного посвідчення серії АБ № 646545, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК970317, вбачається, що Янакій О.В., 21.10.1952 року народження, проживає у місті Донецьку по вулиці Старобешивській, буд. 101, отримує пенсію за віком з 22.10.2002 року, має на праві власності автомобіль ЗАЗ TF 69YO, реєстраційний номер АН9340НХ, 2012 року випуску (а.с. 9-14).

З матеріалів цивільної справи встановлено, що 24.01.2018 року о 13:30 годині по вулиці Центральній в селі Новоселидівка Мар’їнського району Донецької області водій Янакій О.В. на слизькій дорозі, керуючи автомобілем ЗАЗ TF 69YO, реєстраційний номер АН9340НХ, не обрав безпечної дистанції, не урахував дорожньої обстановки внаслідок чого вчинив зіткнення з вантажним автомобілем DAF АЕ 75 РЕ, реєстраційний номер АН2189ЕТ, під керуванням водія Зоря С.О., що рухався попереду. Після зіткнення, в зазначений день та час, автомобіль Volkswagen LT 35, реєстраційний номер ВК6436АТ, під керуванням водія Козяра І.М., під час руху не обрав безпечної дистанції, не урахував дорожню обстановку (слизьке покриття), внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем ЗАЗ TF 69YO. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження у вигляді розбитих фар, кришки капоту, лівого та правого крила, заднього бамперу, а автомобіль відповідача отримав ушкодження у вигляді переднього бамперу, передньої лівої та правої фари. В той же час механічні пошкодження у автомобіля DAF відсутні (а.с. 15-20, 133).

Зі змісту постанови Мар’їнського районного суду Донецької області від 12.03.2018 року вбачається, що вчинення Янакієм О.В. правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується зібраними по справі письмовими матеріалами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями водія Зорі С.О. та його поясненнями (а.с. 133).

Зі змісту постанови Мар’їнського районного суду Донецької області від 21.05.2018 року вбачається, що вчинення Козяром І.М. правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується матеріалами справи у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 276767 від 24.01.2018 року (а.с. 20).

Янакій О.В. на відповідній правовій підставі користувався транспортним засобом ЗАЗ TF 69YO, реєстраційний номер АН9340НХ, 2012 року випуску, що підтверджується наявністю у нього на момент ДТП свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу САК970317 та посвідченням водія (а.с. 13-14).

Автомобіль Volkswagen LT 35, 2002 року випуску, реєстраційний номер ВК6436АТ, власником якого є Нікітський С.Ф., яким на момент ДТП керував Козяр І.М., є забезпеченим транспортним засобом відповідно до положень Закону України «Про обов’язкове державне страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961 – VI (зі змінами та доповненнями), що підтверджується полісом № АК/5381064 від 24.01.2017 року.

За вказаним полісом ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 10000 грн. Строк дії полісу до 24.01.2018 року включно. (а.с. 66, 119).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 23/18 від 11.02.2018 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобілю ЗАЗ TF 69YO, реєстраційний номер АН9340НХ складає 61865,94 грн. з ПДВ, ринкова вартість вказаного автомобілю складає 126776,00 грн., а вартість матеріальної шкоди власнику вказаного автомобілю складає 61865,94 грн.

Технічний огляд проводився 08.02.2018 року за умови природного освітлення за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Ювілейна, у присутності довіреної особи власника Карнаух В.І.

Відомості щодо виклику уповноважених осіб страхувальника відповідно до пунктів 2.4, 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 висновок не містить (а.с. 24-31).

Згідно заяви про виплату страхового відшкодування від 20.12.2018 року, Янакій О.В. звернувся до відділення ПрАТ «СК «Універсальна» у місті Краматорську 22.01.2019 року. Адресу фактичного місця проживання позивач зазначив у місті Краматорську по вулиці Надії Курченко, буд. 24, кв. 58 (а.с. 21, 61).

Листом від 01.02.2019 року ПрАТ «СК «Універсальна» повідомлено позивача Янакія О.В. про необхідність надання письмових пояснень за обставинами ДТП, надання для огляду пошкодженого майна, правовстановлюючих документів щодо транспортного засобу (а.с. 62-63).

Листом від 05.11.2019 року ПрАТ «СК «Універсальна» повідомлено позивача про відсутність правових підстав для визнання заявленого випадку страховим, зокрема, у зв’язку із ненаданням транспортного засобу для огляду, відновленням пошкодження транспортного засобу, недотримання строків для подання заяви про виплату страхового відшкодування (а.с. 22, 23, 64-65).

Положеннями ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 264 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1, 7 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1187 ЦК України - джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об`єктом, утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно положень ст. 3, 6 Закону України «Про обов’язкове державне страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-VI (зі змінами та доповненнями, надалі Закон 1961-VI), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Вказаній нормі кореспондують положення ст. 22 Закону 1961-VI відповідно до яких у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону 1961-VI встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 33.1.4 ст. 33 Закону 1961-VI визначено обов’язок водія транспортного засобу причетного до ДТП невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Встановлено, що на підставі ст. 35 Закону 1961-VI позивач звернувся до відділення ПрАТ «СК «Універсальна» у місті Краматорську із заявою про виплату страхового відшкодування 22.01.2019 року, тобто за два дні до спливу пресічного строку, до 24.01.2019 року, визначеного п. 37.1.4 Закону № 1961-VI (а.с. 21,61), отже доводи відповідача щодо порушення строків звернення Янакія О.В. до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування не є такими, що заслуговують увагу.

Разом із тим, як зазначає у відзиві представник ПрАТ «СК «Універсальна», відмова у виплаті страхового відшкодування, зокрема, зумовлена іншими підставами, які також передбачені Законом.

Так, як вже зазначалось вище, водій, причетний до ДТП, зобов’язаний надати письмове повідомлення про ДТП, оскільки згідно п. 34.2 ст. 34 Закону 1961-VI протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Проте, як встановлено в ході судового розгляду, на момент звернення позивача Янакія О.В. до відповідача із повідомленням про ДТП, він самостійно звернувся до експертної установи, 11.02.2018 року отримав висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 23/18 від 11.02.2018 року, відновив транспортний засіб ЗАЗ TF 69YO (а.с. 2-6, 22-31, 64-65).

Належних доказів звернення до відповідача у відповідності до вимог ст. 33.1.4, ст. 33 та отримання відмови страховика від проведення розслідування відповідно до вимог ст. 34 Закону 1961-VI позивачем не надано.

Навпаки, з матеріалів цивільної справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача ПрАТ «СК «Універсальна» лише 22.01.2019 року, тобто майже через 11 місяців після настання ДТП (а.с. 21), і суд погоджується із доводами відповідача, оскільки як зазначено вище, позивач звернувся до страховика після того як відремонтував транспортний засіб.

Такого висновку суд дійшов, виходячи з того, що на момент ДТП позивачу дійсно було відомо про наявність про наявність у іншого винуватця ДТП Козяра І.М. чинного договору (полісу) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 2-6).

Проте, ніхто і ніщо не заважало позивачу в подальшому в межах визначених Законом 1961-VI (ст. 33.1.4, ст. 33 Закону), однак до здійснення ремонту транспортного засобу звернутись до страховика з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка.

На переконання суду, зазначені обставини суперечать п. 33.3 ст. 33 Закону, в якому визначено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

За таких обставин, доводи Янакія О.В. про те, що він самостійно провів визначення розміру шкоди, не дає йому права стверджувати, що ним дотримано порядок, визначений Законом, так як позивач повинен був зберігати майно у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник. І тільки в разі нез’явлення представника страхової компанії (МТСБУ) в 10-денний термін для огляду транспортного засобу, потерпілий, яким в даному випадку є позивач, мав право самостійно провести визначення розміру шкоди.

Імперативними приписами вказаного Закону чітко визначено, що саме страховик (МТСБУ), а не позивач, здійснює організацію процедури встановлення розміру шкоди та розслідування причин і обставин ДТП, у зв’язку суд приходить до висновку про те, що визначення розміру матеріальної шкоди здійснено позивачем у спосіб, не передбачений Законом.

Враховуючи вищевикладене, та те, що Закон 1961-VI пов’язує встановлення розміру заподіяної шкоди учаснику ДТП з участю представника (оцінювача, експерта) страховика/МТСБУ, а також те, що Закон не передбачає випадків, при яких транспортний засіб можна відновлювати до подання письмового повідомлення до страховика / МТСБУ, а надання транспортного засобу вже у відремонтованому стані є перешкодою для встановлення розміру заподіяної шкоди, зокрема, за участю кількох джерел підвищеної небезпеки, суд приходить до висновку, про те, що в даному випадку страхова компанія була позбавлена можливості встановити розмір завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди потерпілому та обґрунтовано відмовила позивачу Янакію О.В. у здійсненні страхового відшкодування.

Поряд із цим, як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 23/18 від 11.02.2018 року технічний огляд автомобілю ЗАЗ TF 69YO, реєстраційний номер АН9340НХ проводився 08.02.2018 року за умови природного освітлення за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Ювілейна, у присутності довіреної особи власника Карнаух В.І., проте належних відомостей про те, що транспортний засіб перебував у такому самому стані як і на момент після ДТП, висновок не містить, з висновку незрозуміло на підставі яких вхідних даних він складався, судовий експерт А.І. Синельник про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку не попереджався; його висновок не містить повних даних щодо стану та цінності автомобіля до ДТП, так і реальних збитків та переліку завданих саме внаслідок ДТП пошкоджень. В порушення вимог п. 2.4., 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 представники страхової компанії не викликались. Отже, вказаний висновок є таким, що не доводить причинного зв`язку між визначеною зазначеним висновком шкодою та вчиненим Козяром І.М. ДТП як єдиною можливою підставою для деліктної відповідальності.

В ході судового розгляду встановлено, що представник позивача клопотань про проведення відповідної автотоварознавчої експертизи відповідно до вимог ст. 81, 102 ЦПК України не заявляв (а.с. 131).

Вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем були порушені п.п. 37.1.3. п. 37.1 ст. 37 Закону 1961-VI, які виразились у невиконанні потерпілим Янакієм О.В. своїх обов'язків, визначених цим Законом, і які призвели до неможливості страховика встановити розмір заподіяної шкоди.

Разом із цим, суд вважає за необхідне вказати, що як позивачем Янакієм О.В. так і його представником Янакій С.В., не було надано суду належних та допустимих доказів того, що пошкоджений автомобіль позивача відремонтований, не надано акту ремонту автомобіля, вартості ремонту, доказів сплати грошових коштів за ремонт, та не вказано, хто і коли здійснював цей ремонт.

З огляду на викладене, враховуючи те, що Янакій О.В., звертаючись до відповідача з заявою про виплату йому страхового відшкодування, а в подальшому до суду з вказаним позовом, зазначив, що пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб відремонтований (а.с. 2-6, 22, 64-65), то відсутність відповідних доказів цих обставин виключають відшкодування йому матеріальної шкоди заподіяної унаслідок ДТП.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача «СК «Універсальна» на його користь матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП в сумі 43344,80 грн. у встановлений ЦПК України спосіб є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати пов`язані із сплатою судового збору покладаються на позивача Янакія О.В.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263, 265 - 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ: -https://reyestr.court.gov.ua/Review/93253189